ШКРА́БИ, ів, мн. (одн. шкраб, а, ч.), діал.
Шкарбани.
Ноги [Юрка] хутко мокріли й мерзли в дірявих шкрабах (П. Козланюк).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ШКРАБИ, ів, мн. (одн. шкраб, а, ч.), діал. Шкарбани. Ноги [Юрка] хутко мокріли й мерзли в дірявих шкрабах (Козл., Ю. Крук, 1950, 116). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 482.... смотреть
-ів, мн. (одн. шкраб, -а, ч.), зах. Шкарбани.
-ів, мн. (одн. шкраб, -а, ч. ), зах. Шкарбани.
див. чоботи
шкра́би старі черевики або чоботи (ср, ст)||шлапак