ШИНКА́РСЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до шинка́р; належний шинкареві.
Горілка, якою щедро угощав [Мошко] свойого [свого] годованця.., була трошечка підправлена... трошечка, а чим, се вже його шинкарський секрет (І. Франко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
шинка́рський[шиенкарс'кией]м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
[szynkars'kyj]прикм.szynkarski
-а, -е, заст. Прикм. до шинкар. || Належний шинкареві.
ад'єктиввід слова: шинкаркабацкий
-а, -е, заст. Прикм. до шинкар.|| Належний шинкареві.
{шиенка́рскией} м. (на) -кому/ -кім, мн. -кі.
Шинка́рський, -ка, -ке
шинка́рський прикметник
кабацкий