ШИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Вимовляти протяжно звук “ш-ш”, “чш”, закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін.
Надувсь наш пан Забрьоха, мов індик, і став шикати, щоб усі замовчали (Г. Квітка-Основ'яненко);
Декілька жінок з малими дітьми ставали кружка коло церковних врат; діти плакали, матері їх гойдали, шикали (Панас Мирний);
По чотири в ряд рушили партизани толокою до лісу. Хтось глухо кашляв у кулак, на нього шикали (С. Воскрекасенко);
Приятелі в театрі поводились несамовито. З ложі, де вони сиділи, чути було захоплені вигуки, шум, гамір. Публіка шикала (О. Ільченко);
// Видавати звуки “ш – ш” (про предмети).
Дід займав свою ручку. Коса тьохкала, то шикала, то видзвонювала (Є. Гуцало).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́Т... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: шикавши, шикаючишикатьДеепричастная форма: шикав, шикая
-аю, -аєш, недок., розм. Вимовляти звук "ш-ш", "чш", закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін. || Видавати звуки "ш-ш" (про предмети).
-аю, -аєш, недок. , розм. Вимовляти звук "ш-ш", "чш", закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін.|| Видавати звуки "ш-ш" (про предмети).
ши́кати[шикатие]-айу, -айеиш
【未】1) 发嘘嘘声(叫别人肃静); 哄孩子入睡2) 喝倒采
To hiss (at); (встановлюючи тишу) to hush
див. говорити
несов. - шикати, сов. - шикнути шикать, шикнуть
ши́кати дієслово недоконаного виду розм.
{ши́катие} -айу, -айеиш.