ШЕРЕХТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. шерехті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Тихо навкруг. Ні вітру, ні шерехтіння (Н. Рибак).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРА... смотреть
-я, с. Дія за знач. шерехтіти і звуки, утворювані цією дією.
шерехті́ння[шеиреихт’ін':а]-н':а
імен. сер. роду
-я, с. Дія за знач. шерехтіти і звуки, утворювані цією дією.
див. шум
шерехті́ння іменник середнього роду
{шеиреихті́н:а} -н:а.