ВИМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАСТИТИ, ащу, астиш, док., кого, що.
1. Покривати, змащувати кого-, що-небудь повністю мастилом або якимсь жиром.
На деякі галери козаки закидали залізні гаки з линвами й лізли по них на судна, інші галери вимащували дьогтем і підпалювали (А. Кащенко);
Вимащувала [Марійка] собі й синам голови й чесала їх гладко й гарно (О. Кобилянська);
Кіхана ж про всякий випадок вимастив і свого карабіна (Ю. Яновський).
2. Те саме, що вима́зувати 1, 3.
Мати причепурила хату, вимастила долівку, посипала її травою, – запашно в хаті та зелено (Остап Вишня);
Якісний макіяж не повинен обсипатися, залишати сліди на руці від доторку до обличчя, чи вимащувати одяг при контакті з ним (з Інтернету).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИ... смотреть
-ую, -уєш, недок., вимастити, -ащу, -астиш, док., перех. 1) Покривати, змазувати що-небудь повністю мастилом або якимсь жиром. 2) Те саме, що вимазува... смотреть
-ую, -уєш, недок. , вимастити, -ащу, -астиш, док. , перех. 1》 Покривати, змазувати що-небудь повністю мастилом або якимсь жиром.2》 Те саме, що вимазу... смотреть
несов. - вимащувати, сов. - вимастити см. вимазувати
вима́щувати дієслово недоконаного виду