ШАХІВНИ́ЦЯ, і, ж.
Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.
Обрин-ський сягнув за шахівницею, що десь на столі між книжками лежала, і почав укладати фігури (О. Кобилянська);
Рахівник почав розставляти фігури на шахівниці (А. Головко);
Погодняк вдавав, що зайнятий обдумуванням нового ходу на шахівниці (Я. Галан).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-і, ж. Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.
[szahiwnycja]ж.szachownica
шахівни́ця[шах'іўниц'а]-ц'і, ор. -цеийу
-і, ж. Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.
імен. жін. роду.. шахматная доска
(шахова дошка) chessboard
【阴】 国际象棋盘
шахівни́ця іменник жіночого роду
{шахіўни́ца} -ці, ор. -цеийу.
-і ż szachownica