ШАРНІ́Р, а, ч.
З'єднувальний пристрій механізму чи будівельної конструкції, що допускає взаємні повороти чи обертання з'єднувальних деталей навколо їхньої осі.
При правильному різанні й доброму стані ножиць лінія обрізу на деталі повинна бути гладенькою і без задирок. Наявність задирок свідчить про те, що шарнір ножиць розробився (з навч. літ.);
Залізо лунко загуло, і з тихим рипом шарнірів половинка брами почала відхилятися... (Ю. Смолич);
І дошка стола, і сидіння – на шарнірах. Їх можна регулювати залежно від зросту учня і місця парти в класному приміщенні (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. На тонкуватій шиї шарніром рухається адамове яблуко (М. Стельмах).
◇ Ру́хатися (оберта́тися і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) на шарні́рах (шарні́рі) див. ру́хатися;
(1) Як (мов, на́че і т. ін.) на шарні́рах (на шарні́рі):
а) легко, вільно.
Голобородько наче на шарнірі повернувся на стільці і визирнув у віконце (С. Голованівський);
б) рухливий.
Нехай будуть скоро підошви у дірах – Кружляє ця пара годин уже п'ять. Фігура у Маші немов на шарнірах: Таке виробля там, що й сором казать (С. Олійник).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
З'єднання 2-х елементів, яке забезпечує їх взаємний обертовий рух навколо осі або точки; розрізняють плоскі та об'ємні (т.зв. кульові) ш.; карданний ш.... смотреть
як (мов, на́че і т. ін.) на шарні́рах (на шарні́рі). 1. Легко, вільно. Голобородько наче на шарнірі повернувся на стільці і визирнув у віконце (С. Голованівський). 2. Рухливий. Нехай будуть скоро підошви у дірах — Кружляє ця пара годин уже п’ять. Фігура у Маші немов на шарнірах: Таке виробля там, що й сором казать (С. Олійник).... смотреть
тех.hinge, jointна шарнірах — on hinges; hingedуніверсальний шарнір — universal (gimbals) joint
-а, ч. З'єднувальний пристрій механізму, тіл чи будівельної конструкції, що допускає взаємні повороти чи обертання їхніх частин.
з'єднання 2-х елементів, яке забезпечує їх взаємний обертовий рух навколо осі або точки; розрізняють плоскі та об'ємні (т.зв. кульові) ш.; карданний ш. - шарнірний механізм для з'єднання валів, розміщених під змінним кутом.... смотреть
шарні́р[шарн’ір]-ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
-а, ч. З'єднувальний пристрій механізму, тіл чи будівельної конструкції, що допускає взаємні повороти чи обертання їхніх частин.
шарнір; ч. (фр.) з'єднувальний пристрій механізму чи будівельної конструкції, що допускає взаємні повороти чи обертання їхніх частин.
імен. чол. родушарнир
шарні́р (франц. charniére) рухоме з’єднання тіл (напр., деталей механізму), що допускає взаємні повороти або обертання їх.
【阳】 技 铰, 铰链; 折叶; 接头
Шарні́р, -ні́ра; -ні́ри, -рів
{шарні́р} -ра, м. (на) -рі, мн. -рие, -ріў.
шарні́р іменник чоловічого роду
Петничка
шарнір, -а