ЧИТАЦЬКИЙ

ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до чита́ч.

Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (з газ.);

Читацька увага буде справжня і щира лише тоді, коли постійно живитиметься соціально й психологічно наповненою літературою (із журн.);

// Який складається з читачів.

Є імена поетів, з якими в свідомості широкої читацької маси особливо міцно зв'язане уявлення про великі події і справи епохи, в яку ми живемо (з наук. літ.);

Історичні рукописні збірники були джерелом знань про історичне минуле країни і реалізували літературні запити читацького середовища (із журн.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ЧИТАЧ →← ЧИТАТИСЯ

Смотреть что такое ЧИТАЦЬКИЙ в других словарях:

ЧИТАЦЬКИЙ

чита́цький[чиетац'кией]м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

ЧИТАЦЬКИЙ

【形】 读者的Читацька конференція 读者座谈会

ЧИТАЦЬКИЙ

-а, -е. Прикм. до читач. || Який складається з читачів.

ЧИТАЦЬКИЙ

ад'єктивчитательский

ЧИТАЦЬКИЙ

-а, -е.Прикм. до читач.|| Який складається з читачів.

ЧИТАЦЬКИЙ

{чиета́цкией} м. (на) -кому/-кім, мн. -кі.

ЧИТАЦЬКИЙ

Чита́цький, -ка, -ке

ЧИТАЦЬКИЙ

чита́цький прикметник

ЧИТАЦЬКИЙ

читательский

ЧИТАЦЬКИЙ АБОНЕНТ

Читацький абонемент

ЧИТАЦЬКИЙ АБОНЕНТ

Читацький абонемент

T: 145