ЧИТА́КА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що чита́ч 1, чита́чка.
Із тебе, як бачу, і читака поганий (Сл. Б. Грінченка);
Дяк, людина п'яна, не завжди через підпиток спроможен читати Псалтир, значить, – охоче візьме його яко доброго читаку і посилатиме читати Псалтир (О. Кониський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
читака сущ., кол-во синонимов: 3 • грамотей (10) • книголюб (10) • книгочей (9) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .
-и, ч. і ж., розм. Те саме, що читач 1), читачка.
імен. чол. роду, жив.екон.
-и, ч. і ж. , розм. Те саме, що читач 1), читачка.
чита́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.