ЧИРКНУТИ

ЧИ́РКНУТИ, ну, неш, док., що, чим, об що, по чому і без дод., розм.

Однокр. до чи́ркати.

Парубок чиркнув сірника, прикурив цигарку і .. пихнув синім димом (А. Головко);

Кінь шарахнувся з несподіванки, але Корж попестив його досвідченою рукою і чиркнув повід ножем (З. Тулуб);

Двигнув грім .. – чиркнула блискавка (Є. Гуцало);

// перен. Швидко глянути, спрямовуючи погляд з одного предмета на інший.

Сиволап затнувся і, чиркнувши поглядом по обличчях присутніх, розгублено закліпав завжди червоними повіками (Д. Ткач).