ЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е.
1. Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях.
Церемонна людина;
// Те саме, що мані́рний.
– Отже ви дуже церемонні та жалісливі! – сказала Ватя (І. Нечуй-Левицький);
// Власт. манірній людині.
Дивно почувала вона себе: її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти, і водночас не хотілось, щоб Каргат замовк (Ю. Шовкопляс);
// Те саме, що про́ханий 2.
Недєлін поспішив його заспокоїти: – Я не з церемонних. Треба – значить, треба (В. Логвиненко).
2. Який відповідає вимогам етикету, суворому дотриманню звичаїв, прийнятих правил поведінки.
Церемонна людина;
[Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити. (Церемонні поклони. Магістер виходить) (Леся Українка);
Ритмічні рухи рабинь нагадують танець. Кожну дрібницю подають дві рабині з глибоким церемонним уклоном і розходяться в різні боки (З. Тулуб);
Стрічка конвеєра посувається настільки повільно, що встановлені на ній чашки і кухлі – великі і маленькі, – здається, пливуть у якомусь старовинному церемонному танці (з газ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ЦЕРЕМОННИЙ – ЦЕРЕМОНІЙНИЙ, ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙЦеремонний. 1. Надзвичайно ретельний у дотриманні етикету, правил поведінки тощо; манірний: церемонна людина, ... смотреть
ПРО́ШЕНИЙ розм. (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), ПРО́ХАНИЙ розм., ЦЕРЕМО́ННИЙ. Сніг затримаєм щитами... Їдь, Михайлику, із... смотреть
-а, -е. 1) Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина. || Те саме, що манірний. || Власт.... смотреть
-а, -е.1》 Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина.|| Те саме, що манірний.|| Власт... смотреть
церемо́нний[цеиреимон:ией]м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і
рос. церемонный 1. Той, що дотримується прийнятих умов, правил, етикету — витончено ввічливий, манірний. 2. Переносно — той, що вимагає особливої (невідповідної) уваги до себе, бундючний.... смотреть
церемо́нний (від церемонія) 1. Той, що дотримується прийнятого етикету, витончено ввічливий, манірний. 2. Той, що вимагає підвищеного вияву уваги до себе, бундючний.... смотреть
[ceremónnyj]прикм.ceremonialny
церемонний (церемонія) 1. Той, що дотримується прийнятого етикету, витончено ввічливий, манірний. 2. Той, що вимагає підвищеного вияву уваги до себе, бундючний.... смотреть
ад'єктивцеремонный
【形】 讲究礼节的, 彬彬有礼的
(тон) манірний; (хто) проханий; (уклін) підкреслено світський.
1) церемонный 2) церемонный; чопорный; стеснительный
{цеиреимо́н:ией} м. (на) -н:ому/ -н:ім, мн. -н:і.
Церемо́нний = мані́рний
Ceremonious; courtly
церемо́нний прикметник
ceremoniesous
ceremonialny