ЦАПЛЕНИЙ

ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм.

Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.

Цаплена ти голова (М. Маркевич);

* У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (А. Кримський).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

Смотреть что такое ЦАПЛЕНИЙ в других словарях:

ЦАПЛЕНИЙ

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ роз... смотреть