ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж.
Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість, відважність, звага.
Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Панас Мирний);
– А на поповнення, Савочко, не надійся. – Боженко .. перейшов на лагідний батьківський тон. – Так що прояви там побільше хоробрості, класової ненависті, чув? Ну от... (О. Довженко);
– Звичайно, хоробрість – найвища якість в людині. Принаймі я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар).
◇ (1) Для хоро́брості – щоб підбадьорити себе, набратися сміливості.
В серці, в гуркоті гармат, якась струна бриніла тонко: “Це все нічого. Ми ще їм, що котелками самогонку п'ють для хоробрості, рудим од крові нашої, покажем!” (В. Сосюра);
Набра́тися хоро́брості див. набира́тися.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТ... смотреть
-рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість.
імен. жін. роду, тільки одн.храбрость
[horobrisf]ж.męstwo, odwaga
хоро́брість[хоробр'іс'т']-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
Courage, bravery; gallantry, valianceпоказна (удавана) хоробрість — bravado
-рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість.
Dristighet, tapperhet, ureddhet, vågsomhet
【阴】 勇气, 勇敢
Хоро́брість, -рости, -рості, -рістю
Dristighed, mod, tapperhed
Dristighet, tapperhet
-рості ż dzielność, odwaga, męstwo
хоро́брість іменник жіночого роду
{хоро́бріст} -рості, ор. -рісту.
Адвага
მამაცობა, სიმამაცე
храбрость
courage
адвага