ХЛО́РИСТИЙ, а, е.
Який перебуває в сполуці з хлором або його похідними; який містить хлор.
Вона [соляна кислота] легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі – хлористі метали, або хлориди (з навч. літ.);
До складу сольової маси сиваських розсолів входять хлористий натрій, хлористий магній, сірчанокислий магній, хлористий калій, солі брому та ін (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
хло́ристий[хлориестией]м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і
ад'єктивхім.який перебуває в сполуці з хлором або його похідними№ який містить хлорхлористый
Chlorine, chlorousхлористий натрій — sodium chlorideхлориста кислота — chlorous acid
【形】 氯化的
{хло́риестией} м. (на) -стому/-стім, мн. -сті.
Хло́ристий, -та, -те
хло́ристий прикметник
техн. хлористый
хлористый
див. нашатир
див. «нашатир»
NaCl, неорганічна сполука, кристалічна речовина, добре розчинна у воді; в природі зустрічається у вигляді мінералу галіту та як складник морської води ... смотреть
NaCl, неорганічна сполука, кристалічна речовина, добре розчинна у воді; в природі зустрічається у вигляді мінералу галіту та як складник морської води і соляних джерел; важлива сировина хіміч. промисловості, використовується також як харчовий продукт (побутова назва - кухонна сіль) та консервант.... смотреть