ХИ́ЖІСТЬ, жості, ж.
Властивість за знач. хи́жий.
Заборола впали два; В про́лом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва [лева] (І. Франко);
Він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (М. Коцюбинський);
[Лукаш:] Іще говорить про хижість, про лукавство, – вже б мовчала! (Леся Українка);
– Може, ти чув, хто палив панські стоги? – Не чув. – Навіть не чув? – здивувався управитель. Враз його очі повужчали, а штучні краплини сміху в них перетопились у хижість (М. Стельмах).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. жін. роду, тільки одн.хищность
[hyzist']ж.chyżość
хи́жість[хиж'іс'т']-жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у
-жості, ж. Властивість за знач. хижий.
-жості, ж. Властивість за знач. хижий.
хи́жість іменник жіночого роду
Прагнасць
{хи́жіст} -жості, ор. -жісту.
Rapacity
прагнасць
прагнасць
хищность