АКСІОЛОГІЯ

АКСІОЛО́ГІЯ, ї, ж.

Філософське вчення про духовні, моральні, естетичні та інші цінності, їх зв'язок між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю.

Аксіологія (теорія цінностей) розглядає ставлення індивіда до зовнішніх стосовно нього матеріальних і духовних об'єктів (з наук. літ.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

АКСІОМА →← АКСІОЛОГІЧНИЙ

Смотреть что такое АКСІОЛОГІЯ в других словарях:

АКСІОЛОГІЯ

АКСІОЛОГІЯ (від грецьк. άξια - цінність, вартість; λογοζ - слово, поняття, вчення) - вчення про цінності, філософська теорія цінностей, що з'ясовує якості і властивості предметів, явищ, процесів, здатних задовольняти потреби, інтереси і бажання людей. Теорія цінностей формується у XIX - XX ст. Вводячи поняття цінностей, Кант, протиставляє сферу моралі (свобода) сфері природи (необхідність) і тим самим окреслює головні аксіологічні питання - значення, вибору, повинності, належності, обов'язковості, оцінки, ставлення тощо. У творах неокантіанців проблема цінностей набуває самостійного трансцендентального значення. Одним з перших засновників А., як самостійної філософської галузі, був Лотце, який трактував поняття "цінності" як аналог поняття "значимість". Розвиваючи погляди Лотце, Коген трактував цінності як поняття "безумовного" (мета, моральне благо), що протистоїть досвідові, але надавав йому характеру загальності і необхідності. Риккерт розробляє вчення про цінність як основу теорії істинного знання і моральної дії, з'ясовує відмінність між "цінністю" і "нормою". У XX ст. систематичні дослідження проблеми цінностей продовжує Гартман, який, зокрема, посилює аргументацію на користь доведення засад об'єктивної природи цінностей тезою про "інтенціональність" ціннісних відносин. За Гартманом, цінності не піддаються раціональному пізнанню і оприявнюються лише в особливих почуттях (любов і ненависть), що змушують людину інтуїтивно віддавати перевагу тому чи тому способу поведінки. Перрі аналізує значення і базові принципи цінностей за допомогою поняття "інтерес", а Дьюї розвиває натуралістичну версію А. (прагматичний інструменталізм). Проблема цінностей - центральна в філософській антропології (Шелер, Плеснер, Гелен). За Шелером, цінності - це сфера феноменального, яка визначається апріорністю. Ідея Бога - вища цінність. Переживання цінностей - не психічний, а космічний акт, отож, аксіологія Шелера набуває трагічного відтінку. Тільки завдяки актам духовної діяльності можливо увійти у світ цінностей. Різні аспекти теорії цінностей подані в працях таких сучасних філософів, як Бахтин, Деррида, Тулмін, Блументаль, Іванов.... смотреть

АКСІОЛОГІЯ

аксіоло́гія• аксіологія(від грец. 'αξία — цінність і λόγος — вчення)в літературознавстві і мистецтвознавстві — вчення про художню цінність. Марксистськ... смотреть

АКСІОЛОГІЯ

-ї, ж. Учення про природу моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини.... смотреть

АКСІОЛОГІЯ

-ї, ж. Учення про природу моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини.А... смотреть

АКСІОЛОГІЯ

[aksjołonija]ж.aksjologia

АКСІОЛОГІЯ

імен. жін. родуаксиология

АКСІОЛОГІЯ

Філософська теорія вартостей, яка встановлює норми й критерії оцінки; також конкретна система вартостей.

АКСІОЛОГІЯ

філософська теорія вартостей, яка встановлює норми й критерії оцінки; також конкретна система вартостей.

АКСІОЛОГІЯ

аксіологія; ж. (гр., цінність і ...логія) вчення про духовні, моральні, естетичні цінності.

АКСІОЛОГІЯ

рос. аксиология (від грец. axios цінність і logos-слово, вчення) — вчення про цінності.

АКСІОЛОГІЯ

(від грецьк. ахіа - цінність + logos - слово, поняття, вчення) наука про цінності

АКСІОЛОГІЯ

аксіоло́гія (від грец. άξια – цінність і «...логія») вчення про цінності.

АКСІОЛОГІЯ

аксіоло́гія іменник жіночого роду

T: 11