ХА́РІУС, а, ч.
Цінна прісноводна риба родини харіусових ряду лососеподібних.
У численних гірських потоках Карпат, особливо в Білій Тисі і Пруті, водиться майже половина всіх видів прісноводних риб нашої республіки, зокрема форель, харіус, бичок, усач балканський, лосось дунайський і т. д (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. чол. роду, жив.іхт.хариус
іхт.graylingсибірський харіус — arctic grayling
-а, ч. Цінна прісноводна риба родини харіусових.
(-а) ч.; крим. 1. Дім, у якому мешкають близькі, рідні. СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643. 2. Жінка як сексуальна партнерка. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.
ха́ріус (фін. harjus, від норв. harr) рід риб родини харіусових. Поширені в річках Європи. Об’єкт промислу. Інші назви – пир, пирьок.
харіус; ч. (фін., від норв.) рід риб родини харіусових. Поширені в річках Європи. Об'єкт промислу. Інші назви - пир, пирьок.
-а, ч. Цінна прісноводна риба родини харіусових.
ха́ріус іменник чоловічого роду, істота риба
ихт. хариус
харіус, -а