ХАБАРНИЦЯ

ХАБА́РНИЦЯ, і, ж.

Жін. до хаба́рник.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ХАБАРОДАВЕЦЬ →← ХАБАРНИЦЬКИЙ

Смотреть что такое ХАБАРНИЦЯ в других словарях:

ХАБАРНИЦЯ

імен. жін. роду, жив.та, що бере хабарівзяточница

ХАБАРНИЦЯ

-і. Жін. до хабарник.

ХАБАРНИЦЯ

Хаба́рниця, -ці; -ниці, -ниць

ХАБАРНИЦЯ

хаба́рниця іменник жіночого роду, істота

ХАБАРНИЦЯ

-і.Жін. до хабарник.

ХАБАРНИЦЯ

взяточница; хапуга

T: 111