ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні.
Фіксувати хвору кінцівку.
2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо.
Доконечна передумова для формування письменника: вміння спостерігати і точно фіксувати спостережене (М. Рильський);
Усе фіксує наша увага: чужинські яскраві кольори, чужий, ворожий зміст, чужу мову (Іван Ле);
Мертві малюнки на плівці оживають, і їх фіксує око, як знайомі подихи життя (Ю. Яновський);
Батько [І. Карпенка-Карого] .. фіксував у своєму мозку все, що цікавого траплялося йому чути від батька свого, селян тощо (з наук. літ.);
// Відображати, закріплювати за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо.
Можна свідомо не вдаватися до багатьох можливостей кіно в тих випадках, коли воно, уподібнюючись друкові, фіксує на плівці театральну п'єсу (О. Довженко);
Менше, ніж іншим жанрам, пощастило на виставці портрету. Він часто невиразний, банальний або просто фіксує натуру, не піднімаючись до узагальнення, не розкриваючи характеру (з наук. літ.).
3. Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо).
– Я – жінка. І мені прикро, коли фіксують увагу на моїй фізичній ваді (А. Головко);
Я притьмом зняв з плеча рушницю й присів, тихо спускаючи пальцем запобіжника на бойовий удар. Мої мисливські очі, що звикли самі фіксувати на полюванні кожну дрібницю, не помилились (Б. Антоненко-Давидович).
4. Записувати, реєструвати.
З оповідань Київського літопису, які головним чином констатують факти, фіксують події, постає картина напруженого, сповненого суперечностей життя феодальної Русі незадовго перед страшною катастрофою – татарською навалою XIII ст. (з навч. літ.);
Сучасна техніка створила такі прилади, які можуть фіксувати радіоактивний розпад одного окремого атома (з наук.-попул. літ.).
5. Визначати, встановлювати що-небудь.
Командир ждав обчислень штурмана, який, нахилившись над пеленгатором, вимірював кути і фіксував секундоміром час проходження “Кайманом” різних точок, позначених ним на карті (М. Трублаїні);
Він [геолокатор] дозволяє фіксувати глибину водоймища й умови залягання порід та руд на глибині (з наук.-попул. літ.);
Остаточна редакція Статуту була, безперечно, результатом певної боротьби між панами-магнатами та шляхтою й фіксувала ту суму прав і привілеїв, які здобула собі шляхетська верства (з наук. літ.).
6. фот. Обробляти фіксажем.
Зображення на плівці й на фотопапері обов'язково треба фіксувати (з наук.-попул. літ.).
7. мист. Покривати фіксативом.
Фіксувати малюнок (портрет).
8. фізл. Те саме, що засво́ювати 3.
Він [люпин] має властивість фіксувати азот атмосфери, перетворювати його у ґрунті на легкорозчинні сполуки (з наук.-попул. літ.);
У процесі фотосинтезу рослини фіксують вуглекислоту – її вуглець перетворюється на вуглець органічних сполук. Це основа життя на Землі (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́... смотреть
-ую, -уєш, недок., перех. 1) Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2) Відзначаючи, вирізняти, закріплюв... смотреть
-ую, -уєш, недок. , перех. 1》 Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку.2》 Відзначаючи, вирізняти, закріплю... смотреть
фіксувати (фр.) 1. Установлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо, карбувати, зафіксовувати. 3. Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо). 4. Записувати, реєструвати. 5. Визнавати, встановлювати що-небудь.... смотреть
【未】1) 记下, 记录下来2) 集中(注意力等)2) 摄 (使) 定影
закріплювати, встановлювати; (у пам'яті) карбувати, зафіксовувати; (на папері) зображати, відтворювати; (увагу) зосереджувати; (події) реєструвати; (азот) БІОЛ. засвоювати.... смотреть
To fixфіксувати увагу — to concentrate (to fix) the attention (on, upon)
Записувати, записати, позаписувати, зосереджувати, зосередити, позосереджувати
-сую, -суєш fiksować, utrwalać; zaznaczać, notować
Фіксува́ти, -ксу́ю, -ксу́єш
фіксува́ти дієслово недоконаного виду
(свідчення свідків) perpetuate, fix
техн. фиксировать
фиксировать
fix
фиксировать винтом
(в порядку забезпечення доказів) perpetuate testimony