ФОРМА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до форми (у 4, 5 знач.), зумовлений формою.
Формальне мистецтво.
2. Який дотримується лише форми (у 6 знач.), відображає її, не беручи до уваги суті справи, справжнього стану речей; пройнятий формалізмом (у 1 знач.).
Перші дні він мало не збожеволів. Адже на цей раз ніяких, навіть формальних підстав для арешту не було (П. Колесник);
Ранком Краснов довідується, що сідло з його коня зникло. Ми кидаємось на розшуки і швидко знаходимо його в старшини речового складу. На нашу вимогу повернути сідло старшина стає на формальну точку зору і сердито доводить, .. що у пішої полкової розвідки коней на озброєнні “не положено” (І. Багмут);
// Який існує або зроблений лише для видимості.
Інколи буває так, що авторська ремарка: “дія відбувається в наші дні” – є лише формальною відпискою (з наук. літ.).
3. Виконаний за встановленим порядком, офіційний; який ґрунтується на дотриманні форми (у 9 знач.).
Сікли [Казанка] у волості за формальними присудами нібито за дерзку поведінку проти Самойловички та барона, сікли вже й без всякого присуду поліцаї та поміщицькі гайдуки (Є. Кротевич);
– З переправи? – зустрів Самієв Хаєцького, не чекаючи формального рапорту. Хома доповів скупо і невгаразд. Весь час він думав про Антоновича (О. Гончар);
// Здійснений за традицією, так, як прийнято.
– Я не можу вертати додому! Адже ж нині мають відбутися мої формальні заручини з бароном (І. Франко);
Хоч в його листі до мене нема ніякого формального перепрошування, але я його вважаю за перший крок до згоди (Леся Українка).
4. Пов'язаний із формою (у 7 знач.).
Українська дума має яскраві формальні особливості. Дума – це віршований твір, виконуваний (як правило, соло) речитативом, що інколи переходить у більш співучий мелодичний малюнок, під акомпанемент кобзи або бандури (М. Рильський);
Образність літератури не є якоюсь формальною ознакою її, але виражає специфічну властивість цього роду людської діяльності, як форми, так і змісту її (з публіц. літ.).
5. Який надає перевагу формі (у 7 знач.), пройнятий ідеями формалізму (у 2 знач.); формалістичний.
Формальні прийоми (з наук. літ.).
6. лінгв. Пов'язаний із формою (у 12 знач.).
Граматичне значення слова разом із його формальним виявом, тобто з граматичною формою, саме й становить зміст граматичної категорії (з наук. літ.).
7. спец. Який передбачає заміну всіх змістових понять символами, а всіх змістових тверджень – відповідними формулами (про метод у математичній логіці).
8. заст. Справжній.
А в коршмах [корчмах] ішов формальний карнавал, гуляла молодіж (І. Франко);
Виявились ще кращі речі. Член відділу “Просвіти” Шульга (тепер він голова Ніжинської філії), як показалось [виявилося], шпиг і донощик формальний (М. Коцюбинський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ОФІЦІ́ЙНИЙ (витриманий відповідно до правил), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ заст.; ФОРМА́ЛЬНИЙ (який ґрунтується на дотриманні формальностей). На офіційне зв... смотреть
-а, -е. 1) Стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою. •• Формальна логіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судженн... смотреть
-а, -е.1》 Стос. до форми (у 4, 5 знач. ), обумовлений формою.Формальна логіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з ... смотреть
прикм., має ступ. порівн.фіз., хім.1. обумовлений формою2. який дотримується лише форми, не рахуючись з суттю справи3. виконаний за встановленим порядк... смотреть
форма́льний[формал'нией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
рос. формальный 1. Здійснений, вчинений згідно з законом, існуючими правилами. нормами. 2. Переносно — зроблений для форми (проформи), про людське око, як-небудь.... смотреть
[formarnyj]прикм.formalny
форма́льний (лат. formalis) 1. Пов’язаний з формою, її особливостями. 2. Вчинений за прийнятим, законним порядком. 3. Зроблений для форми, про людське око.... смотреть
формальний (лат.) 1. Пов'язаний з формою, її особливостями. 2. Вчинений за прийнятим, законним порядком. 3. Зроблений для форми, про людське око.
(у різн. знач.) formalформальна логіка — formal logic
(підхід) казенний; (відпис) для годиться; (- права) номінальний; (рапорт) офіційний; (- методи) формалістичний; (шпиг) справжній, дійсний.
【形】1) 正式的2) 形式主义的; 表面的
ceremonial, dry, formal, formalist, formalistic, perfunctory, pro forma, technical
формальний прикм. formal;\~е право adjective law;
Proforma; formal, formell
прикм formal • формальне право adjective law
{форма́лнией} м. (на) -ному/ -нім, мн. -ні.
Форма́льний, -на, -не
Proforma; formal
Formell
форма́льний прикметник
матем.; физ. формальный
формальный
ფორმალური
formalny
formal conviction
shareholder of record; ostensible shareholder; nominee shareholder; nominal shareholder; straw shareholder; dummy shareholder.
(англ. formality of structure) формальні характеристики структури організації, що відбивають її специфічне призначення, використовувані технології, умови навколишнього середовища, в яких ця організація більш-менш успішно конкурує на ринку. Так, емпірично встановлено, що підприємства і відділи, зайняті серійним виробництвом, мають більш спрощену структуру, в їхній ієрархії менше рівнів, у них більше співвідношення чисельності контролюючого персоналу до персоналу, що безпосередньо пов’язаний із виробництвом.... смотреть
record holder
owner of record; registered owner; ostensible owner; dummy owner; nominal owner; nominee owner; paper owner; straw owner.
formal charge
perfunctory measure.
формальный оператор
ostensible partner; partner of record; sham partner; straw partner; paper partner; nominal partner; sleeping partner; dummy partner.
formalist approach, formalistic approach
формальная степень