УСИНОВЛЯ́ТИ (ВСИНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і УСИНО́ВЛЮВАТИ (ВСИНО́ВЛЮВАТИ), недок.; УСИНОВИ́ТИ (ВСИНОВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. усиновля́ть; док., кого.
Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних дітей.
– Ще не пізно, – озирнувся до кабіни Заруба і показав на Сашка. – От беріть і всиновляйте. Хороший хлопець, Гнате (В. Кучер);
Кузьма довідався, що білі дощенту спалили Стародубове подвір'я, а Василькова мати пішла десь у найми .. Саме в ці дні Кузьма й вирішив усиновити Василька (П. Панч);
– Ти знаєш, сина я не мав. Хотів усиновити тебе (Б. Лепкий).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
(всиновляти), -яю, -яєш, недок., усиновити (всиновити), -влю, -виш; мн. усиновлять; док., перех. Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних діт... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: усиновлявши, усиновляючиусыновлятьДеепричастная форма: усыновляв, усыновляя
усиновля́ти[ўсиеноўл'атие]= всиновляти-л'айу, -л'айеиш
(всиновляти), -яю, -яєш, недок. , усиновити (всиновити), -влю, -виш; мн. усиновлять; док. , перех. Приймати у сім'ю дитину з наданням їй прав рідних д... смотреть
недок. усиновляти, док. усиновитиto adopt, to affiliate
【未】 收…为义子
{ўсиеноўла́тие} = всиновляти -ла́йу, -ла́йеиш.
adopt a boy, adopt a son, adopt, affiliate
усиновля́ти дієслово недоконаного виду
брати за сина, (дитину) адоптувати.
-яю, -яєш usynawiać, adoptować
Adoptere
Adoptere
Adoptera
см. усиновлювати
შვილება
co-adopt
(разом) coadopt