УРІВНОВА́ЖЕНО (ВРІВНОВА́ЖЕНО).
Присл. до урівнова́жений 2.
Було б найкраще, якби я могла, поки зовсім поправлюсь, жити спокійно, врівноважено і щоб ніщо мені не натягало нервів (Леся Українка);
– Не роби таких гримас, Зоню, – врівноважено застерегла її Олена (Ірина Вільде);
Вночі пісня солов'я звучить урівноважено, чітко, ритмічно, без особливих збоїв (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
прислівник.. уравновешенформа на -но -то.. уравновешен
(врівноважено). Присл. до урівноважений 2).
урівнова́жено прислівник незмінювана словникова одиниця
(врівноважено).Присл. до урівноважений 2).