УПРОХУВАТИСЯ

УПРО́ХУВАТИСЯ (ВПРО́ХУВАТИСЯ), уюся, уєшся. недок., УПРОХА́ТИСЯ (ВПРОХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.

Те саме, що упро́шуватися.

Народ мерщій шарахнув на ярмарок: хто мав скотину – своєю, а хто не мав – упрохувався в сусіди (Панас Мирний);

Тарас .. почав розповідати про те, як того літа упрохався переночувати в школі якийсь мандрівний ченчик (С. Васильченко);

Стукав-стукав, грюкав-грюкав Никін, та й упрохався до сусіди ночувати (Л. Яновська).