УПЛІТА́ТИ¹ (ВПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. УПЛЕСТИ́ (ВПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., що, розм.
перен. Їсти швидко, зі смаком, жадібно, багато; уминати.
Молодий архітектор уплітав добре після купання, мов за себе кидав, але сидів мовчуном, розмову не підтримував, хоч мав би знати, як належить поводитись у товаристві (О. Гончар).
УПЛІТА́ТИ² див. впліта́ти¹.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перест... смотреть
I (вплітати), -аю, -аєш, недок., уплести (вплести), -ету, -етеш, док., перех., розм.Плетучи, виготовляти, робити яку-небудь річ. II див. вплітати I.уп... смотреть
I (вплітати), -аю, -аєш, недок. , уплести (вплести), -ету, -етеш, док. , перех. , розм. Плетучи, виготовляти, робити яку-небудь річ.II див. вплітати I... смотреть
упліта́ти 1 дієслово недоконаного виду плетучи, робити яку-небудь річ розм. упліта́ти 2 дієслово недоконаного виду плетучи, увивати що-небудь у щось... смотреть
див. їсти; тікати
техн. ввязывать (вплетать), вплетать
см. вплітати