ВИГОВОРЕНИЙ

ВИ́ГОВОРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́говорити.

До Олекси долітала іноді ціла непорушена група слів, виговорених за одним зітхненням [зітханням] (Г. Хоткевич);

Інформацію про виговорені хвилини i плату за цi хвилини можна одержати по телефону (з газ.);

// ви́говорено, безос. пред.

Виговорено в нього [Ярослава] віно для Інгігерди – Ладогу з околицями, волості й села з присілками і лов на звіра і рибу цінну (П. Загребельний);

Бурхливі овації та виклики на біс не полишали відчуття, що все виговорено і сприйнято (з газ.).