ВИГА́ДНИЦТВО, а, с.
Здатність, уміння вигадувати.
Здатність до фантазування – корисна якість ученого, вкрай потрібна аж ніяк не для пустопорожнього вигадництва (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. сер. родудив. вигадуванняизмышление
-а, с. Те саме, що вигадування I.
-а, с. Те саме, що вигадування I.
вига́дництво іменник середнього роду