АКА́ФІСТ, а, ч.
1. рел.-церк. У християнському богослужінні – різновид церковних хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці та святих, під час якого присутні стоять.
– Треба буде Акафіст найняти Миколаєві святому Й на часточку дати (Т. Шевченко);
Проповідував він трохи не щонеділі у церкві і безустанно правив молебні та акафісти Богові (Панас Мирний);
Далі були акафісти Спасителю і Божій Матері, молитви до святого причастя, євангельські співи (Ю. Мушкетик).
2. Літургічна поезія.
У Гириній хаті черниці акафіста читали (П. Куліш);
Акафіст виник у Візантії у VI–VII століттях, набув поширення у грецькій церковній літературі зрілого та пізнього Середньовіччя, а звідти перейшов у східнослов'янську релігійну поезію (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ака́фіст• акафіст(від грец. 'α — префікс, що означає заперечення, і καθίζω — сідаю)- жанрова форма християнської гімнографії. Сформувалась на візант, г... смотреть
(пізньогр., дослівно несидячий)форма християнської гимнографії, достосована до відправи особливих церковних служб на честь Ісуса Христа, Богородиці, св... смотреть
(пізньогр., дослівно несидячий) форма християнської гимнографії, достосована до відправи особливих церковних служб на честь Ісуса Христа, Богородиці, св., свят чи святощів, що здійснювалася за участю всіх молільників навстоячки; витворилася у Візантії впродовж VI-VII ст. і набула поширення в країнах Пд.-Сх. Європи; першим та еталонним вважається Акафіст до Пресвятої Богородиці, можливі автори: Роман Сладкопівець (помер бл. 560), патріарх Сергій (помер 638) чи Георгій Пісида (кін. VI-VII ст.); 1525 перший друкований слов'янський Акафістник (збірка а.) видав Фр. Скорина.... смотреть
Ака́фіст:— служба в православній, греко-католицькій церкві, під час якої виконуються релігійні гімни [44-1]— служба в православній, уніатській церкві, ... смотреть
акафіст; ч. (гр.) у християнській богослужебній літературі - особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці й святих. Первісне - гімн на честь Богородиці, співаний з ночі на суботу 5-го тижня Великого посту. Див. також: алілуя, осанна... смотреть
-а, ч. У християнській богослужебній літературі – особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці та святих.
[akafist]ч.akafist, litania реліг.
імен. чол. родурел.акафист
(від гр. akathistos - не сидячи) - урочистий піснеспів православної церкви на честь Христа і святих, що виконується стоячи (звідси походить назва).
-а, ч. У християнській богослужебній літературі – особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці та святих.
Церковний піснеспів
ака́фіст іменник чоловічого роду
акафіст
-а m rel. akatyst
рел. акафист
акафіст, -а