ТИ́ТАР, ТИ́ТАРЬ, я, ч.
Церковний староста.
Ударивши скільки поклонів, вона підвелася і пішла до титаря, де продаються свічі (Панас Мирний);
Віддав [Ярош] поклони землі й підвівся вже в пустій церкві, яку пішов зачиняти зсередини титар (М. Стельмах).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
титар сущ., кол-во синонимов: 2 • ктитор (4) • староста (17) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .
імен. чол. родурел.титор
-я, ч. Церковний староста.
титар ти́тар"ктитор", южн., зап. (Даль, также у Гоголя); см. кти́тор, выше.
церк.churchwarden
"ктитор", южн., зап. (Даль, также у Гоголя); см. ктитор, выше.
Ти́тар, -ря, -реві, -рем; -тарі, -рів
ти́тар іменник чоловічого роду, істота
-я, ч. Церковний староста.
-я m starosta cerkiewny; kościelny
Те саме, що староста церковний
церк. ктитор
д! СТАРОСТА.
титар, -я