ТЕВТО́НИ, ів, мн. (одн. тевто́н, а, ч.; тевто́нка, и, ж.), іст.
Стародавні германські племена;
// книжн. Уживається іноді як загальна назва германців.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-ів, мн. (одн. тевтон, -а, ч.; тевтонка, -и, ж.), іст. Стародавні германські племена. || книжн. Уживається іноді як загальна назва германців.
-ів, мн. (одн. тевтон, -а, ч. ; тевтонка, -и, ж. ), іст. Стародавні германські племена.|| книжн. Уживається іноді як загальна назва германців.
мн. іст.the Teutons