ТВЕРДИЙ

ТВЕРДИ́Й, а́, е́.

1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний.

Атмосферу має більшість планет Сонячної системи, тверда оболонка характерна для планет земної групи, супутників планет та астероїдів (з наук. літ.);

В надрах твердого тіла приховано ще багато таємниць (з публіц. літ.);

Вічне змагання провадили: все, що холодне, – з гарячим.., все тверде – з рідким і текучим (М. Зеров).

2. Який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо; протилежне м'який.

Вона почувала, що ніби стала на якийсь твердий ґрунт (І. Нечуй-Левицький);

Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка);

Тяжко стомились гребці .. та по лавах твердих полягали (М. Зеров);

// Який затвердів, затужавів.

По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні (М. Коцюбинський);

Лише в одному місці він натрапив на польову більш-менш тверду доріжку між виноградниками (О. Гончар);

Земля була мерзла і тверда, як бетон (Григорій Тютюнник);

// Міцний, не мулистий (про ґрунт).

Це не було болото, це були орані поля, але так напоєні безперервними дощами, що під ними годі було добутись твердого дна (О. Гончар);

// Жорсткий на дотик.

Мацаю стіни... так, стіни, тверді, холодні... (М. Коцюбинський);

// Черствий, не свіжий (про хліб і борошняні вироби).;

// у знач. ім. тверде́, до́го, с. Їжа, для пережовування якої потрібні певні зусилля.

Зуби потрохи гояться, але дуже помалу – я все ще запух і не можу їсти твердого (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. тверде́, до́го, с. Про міцний, не мулистий ґрунт.

Третину шляху пройшли вони майже по твердому, і тільки тут .. мулисте дно запружинило під ногами (О. Гончар).

3. перен. Фізично витривалий, сильний, дужий.

Надто твердий Уже ти, Одіссею! Ні дух, ані тіло В тебе не слабнуть, Неначе усе воно в тебе з заліза! (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Хай живуть тверді, мов кремінь, наші старики! (М. Рудь);

// Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини).

Потиснув командир тверду руку Тимофію (М. Стельмах);

Він схопив її за руку і так вп'явся своїми гарячими, твердими, як залізо пальцями вище зап'ястка, що рука її стерпла (Григорій Тютюнник).

4. перен. Непохитний, духовно сильний, зі стійкими переконаннями (про людину).

– Я в правді твердий так, як дуб (І. Котляревський);

Потурайчин зацікавився, що видить [бачить] перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Л. Мартович);

Тарас бачив цей виїзд. І хоч він почував, що вже тверді духом його козаки, йому захотілося цієї урочистої в житті хвилини сказати своїм лицарям усе, що було в нього на серці (О. Довженко);

В одному [Бородавка] був послідовний і твердий до кінця – у зненависті до шляхти (З. Тулуб);

Лагідний м'який від природи, Вихор був твердий у своїх переконаннях (І. Чендей);

// Незламний, рішучий, стійкий (про характер людини і його риси).

Мусиш бути творцем, мусиш бути певним своїх сил, мусиш мати і волю тверду, і сильні руки (Г. Хоткевич);

Діти зразу ж оцінили твердий характер хлопця і його рішучість (І. Багмут);

// Який виражає рішучість, незламність, стійкість.

Його слова плили кришталевою, чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь (І. Франко);

Вони [очі Тараса] і кату, й смерті в вічі Дивились з-під навислих брів, Тверді, уперті, бунтівничі (М. Бажан);

Голос у нього рівніший став і твердий (А. Головко);

// Позбавлений чуйності, лагідності, сердечності; суворий (про серце, душу).

Музики заграли жалібну українську думку, ту думку, що може зворушити найтвердіше серце (І. Нечуй-Левицький);

[Руфін:] І не дав я ліків моїй слабій, замученій дружині. Ох, ся тверда душа! Упертий розум! Чом я не міг зломити їх? (Леся Українка).

5. перен. Який визначився остаточно; без вагань, сумнівів.

Ми, перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий (М. Рильський);

Щоб не хвилювати матір, Ляля поки що не казала їй про свій твердий намір залишитися в Полтаві (О. Гончар);

// Цілеспрямований, певний.

Я слухав його мовчки, .. думав про невстояну закваску інтелігента, про болючість його нервів та про відсутність твердої лінії життя (Ю. Яновський);

// Перейнятий упевненістю; чіткий.

Нікому не хотілося починати розмову, бо ні в кого не було якоїсь твердої відповіді на те, що сталося (І. Микитенко);

Я сподівався почути від вас тверду думку спеціаліста і знайти спільника, але, здається, помилився (В. Собко).

6. Непорушний, стійкий, не хисткий.

Тверда точка опори;

Тверда опора;

// Який вимагає цілковитого підкорення, неухильного виконання.

Начальник окружного складу телеграфно-телефонних матеріалів був людиною далекоглядною і керувався твердими принципами у своїй діяльності (Ю. Збанацький);

І знову ллється на Обушного пекучий струмінь скарг на безладдя, на відсутність твердого керівництва (І. Кириленко);

Тверда влада; Твердий наказ;

// Який міцно встановився; без порушень, без відхилень.

На залізницях України діє тверде правило – вантажі селу відправляти на першу вимогу, в першу чергу (з газ.);

У хороших господарів є тверде правило: про урожай наступного року треба дбати ще з осені (з газ.);

Твердий порядок;

// Який довільно не змінюється; сталий (про ціни, податок).

[Дудар:] Держава потребує хліба .. Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (І. Микитенко);

Величезні кошти у твердій валюті щороку витрачала Індія на імпорт необхідного для її індустріалізації устаткування (з газ.);

// Який не підлягає змінам, постійний.

Єдиною твердою річчю.., чула Маруся, було почуття старої їмості. Тільки бабця одна щось знала певно, ніби посідала тайну життя (Г. Хоткевич);

Йому можуть зустрітися люди великого серця, твердого сумління, з справді мудрим розумінням життя (О. Гончар);

Нема в тебе твердих переконань, тобі ще треба спромогтися на них (Є. Гуцало);

// Певний, надійний.

7. Стійкий, впевнений (про ходу, рухи й т. ін.).

– Прощавайте, мамо! – раптом сказав він хрипло .. і твердою ходою подався услід за товаришами (Леся Українка);

У коридорі кроки, тверді, впевнені. Знайома постать у білому халаті (Л. Дмитерко).

8. у чому, перен., рідко. Який добре знає що-небудь, володіє чимось.

Пани перекидалися французькими фразами, хоч оба в французькій мові були не тверді і ширшої конверсації [конверзації] сею мовою не могли провадити (І. Франко);

// Глибокий, міцний (про знання).

Тверді знання.

9. Різко окреслений.

Над нашими головами, проти синього неба, вирізувались зубцями круті гострі верхи, поламані косогори з твердим верхнім обідком (І. Нечуй-Левицький);

// Виразний, чіткий (про риси обличчя).

Бере [Шешеня] фотографію молодої жінки .. – енергійної, з великими темними очима, з твердим і водночас ніжним малюнком міцно стиснутих губ (Ю. Яновський);

На вугластому обличчі [Гриця] з твердим підборіддям виступав прямий ніс (П. Панч);

// Прямий, рівний, розбірливий (про почерк).

Я любив твої листи, .. вони були писані твоїм енергічним [енергійним], твердим, буйним почерком (Леся Українка).

10. перен. Важкий, обтяжливий.

Руїни перебув [народ], татарські лихоліття І панщини ярмо тверде (І. Франко);

Семен помолився до неба, загорнувсь у свиту і заснув твердим сном натрудженого робітника (М. Коцюбинський).

11. рідко. Міцний, глибокий (про сон).

Заснула [Варвара] на поді таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Л. Мартович);

Голодуха не відповів. Очі йому склепилися, він .. заснув твердим сном (О. Довженко).

Тверда́ земля́ див. земля́;

(1) Тверди́й, як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь – дуже щільний, затверділий.

Сонце пече, дорога тверда, мов камінь (Григорій Тютюнник);

* Образно. Вітер твердий, як гума, Нам навіть у низ тяжко бігти, і ми біжимо, наче упірнаючи під воду (Ю. Яновський);

Гірська земля тверда, мов камінь (С. Чорнобривець);

Але Цигуля та коваль були тверді, як цілина в селянській гущі (А. Головко).

△ Жорстки́й (тверди́й) диск див. диск;

Тверда́ валю́та див. валю́та;

Тверда́ вода́ див. вода́;

Тверда́ вуглекислота́ див. вуглекислота́;

Тверда́ гру́па див. гру́па;

Тверда́ пшени́ця див. пшени́ця;

Тверде́ па́ливо див. па́ливо;

Тверде́ піднебі́ння див. піднебі́ння;

Тверде́ покриття́ див. покриття́;

Тверди́й ша́нкер див. ша́нкер;

Тверді́ поро́ди див. поро́да;

Тверді́ спла́ви див. сплав¹.

◇ Бу́ти (стоя́ти) на твердо́му [ґру́нті] див. бу́ти;

Ма́ти міцни́й (тверди́й) ґрунт під нога́ми див. ма́ти²;

Розкуси́ти (рідше розгри́зти) [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок) див. розку́шувати;

Тверда́ (залі́зна) рука́ див. рука́;

Тверде́ сло́во див. сло́во;

Тверди́й (міцни́й) горі́шок див. горі́шок;

(2) Тверди́й на сло́во – який не порушує, дотримується своїх обіцянок.

Василь Семенович – чоловік твердий на слово (Панас Мирний).