СТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до стриба́ти 1–3, 5.
Ціпок засвистів у повітрі, корова стрибнула й побігла далі (М. Коцюбинський);
Карпо стрибнув і, не здержавшись, покотивсь у яр (Панас Мирний);
Вона довго шукала хвіртки, а не знайшовши, відступила крок і стрибнула через живопліт (Ю. Смолич);
Марко загримав котелком об бильця, сполохано озираючись навколо, чи не стрибне псюра з будки (Григорій Тютюнник);
Іван Глиб стрибнув у висоту на 1 м 55 см (з газ.);
Аж побілів Євген від самої думки стрибнути з кручі в Дніпро (О. Донченко);
– Звідки це ви, дівчата? – З буряків їдемо. Отут були в радгоспі, – це кирпатенька, найбідовіша мовила. А очима стрибнула з парубкового обличчя на будьонівку його (А. Головко);
Стрибнув уже сонячний зайчик на піч... (І. Нехода);
Вагон стрибнув кілька разів по шпалах і спинився (Я. Качура);
Брови Степана Івановича гнівно стрибнули вгору (С. Журахович).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́... смотреть
недок. стрибати, док. стрибнутиto jump, to leap, to caper, to cut capers, to spring; (швидко, великими стрибками) to bound; (про тварин) to lope; (про ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: стрибнувшипрыгнутьДеепричастная форма: прыгнув
стрибну́ти[стриебнутие]-ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт'
[strybnuty]дієсл.skoczyć
-ну, -неш, док. Однокр. до стрибати 1-3), 5).
Вяснападскокскакацьскокспружына
Стрибнути См. Стрибати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 215.
【完】 见 стрибати
{стриебну́тие} -ну́, -не́ш, -неимо́, -неите́; нак. -ни́, -ні́т.
див. стрибати
-ну, -неш, док. Однокр. до стрибати 1-3), 5).
вяснападскокскакацьскокспружына
вясна падскок скакаць скок спружына
стрибну́ти дієслово доконаного виду
-ну, -неш skoczyć, podskoczyć
сов. от стрибати