СТО́ПІНГ, а, ч.
Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.
[Валя:] Добувати руду у старій шахті небезпечно. Вона аварійна. [Данило:] Вироблений стопінг. Пустота – більш як тридцять тисяч кубометрів (Ю. Мокрієв);
Дільниця мала ще й “резервні” – чотирнадцятий і вісімнадцятий стопінги (Іван Ле).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.
очисна виїмка, камера в гірських породах, де обвалюють руду» - stoping /АРПС,523/ < англ. stope «добувати руду» /Webster,241/.
імен. чол. родустопинг
сто́пінг (англ. stoping) камера в гірських породах, в якій обвалюють (з уступів) руду.
стопінг; ч. (англ.) камера в гірських породах, в якій обвалюють (з уступів) руду.
-а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.
сто́пінг іменник чоловічого роду
стопінг, -а