СПРОЖО́ГУ, присл.
1. Дуже швидко; поспішно, прожогом.
Знову миша спрожогу кидається убік, – знову ганяє по мишоловці... (Панас Мирний);
Спрожогу перешугнувши через паркан, .. Михайлик опинився в старому вишневому садку єпископа (О. Ільченко);
Катерина спрожогу підхопилась на руку, скинула з себе кожух, відчула свіжу прохолоду (О. Копиленко);
Ось уже кулі гудуть над головою ворога. Кинувся він спрожогу тікати (з легенди);
// Раптово.
Кат, мовби наштовхнувшись на щось невидиме або ж спіткнувшись на рівному, спрожогу зупинився (П. Загребельний);
Дехто спрожогу стрибнув у болото, і його поглинула драговина (С. Скляренко).
2. Діючи необережно.
– Чи і той же тут проява, Котрий бджоли мої вкрав? “Тут”! – спрожогу сам роззява Винуватець іскричав [закричав] (І. Манжура).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донче... смотреть
присл. 1) Дуже швидко; поспішно, прожогом. || Раптово. 2) Діючи необережно.
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 190.... смотреть
пр., раптово, несподівано, з наскоку, сов. з нальоту; (бовкнути) не думавши, зопалу, просто з мосту; Р. прожогом; п! ЕКСПРОМТОМ.
присл. 1》 Дуже швидко; поспішно, прожогом.|| Раптово.2》 Діючи необережно.
прислівниксгоряча
розм.rashly
gwałtownie, migiem, pędem ~ кинутись вперед rzucić się gwałtownie do przodu
див. раптом; спересердя
Спрожо́гу, присл.
спрожо́гу прислівник незмінювана словникова одиниця
нар. сгоряча; (опрометью) стремглав