СПО́ТИНЬГА, присл., діал.
1. Нишком.
Пішла я ходити з хати в хату. Бо дуже довгі руки мала... Усе спотиньга й потягну що-небудь (Ганна Барвінок);
– Він і божився і хрестився, що задля того служив Дорошенкові, щоб укусить його спотиньга, як ото куса за литки, не гавкаючи, лукавий пес (Д. Мордовець);
Клишоногой спочатку завагався, а потім вернувся на своє місце, не то гарчучи, не то скімлячи – точнісінько так, як пес, якому не дозволено вхопити за литку спотинга (І. Багряний).
2. Несподівано.
Відкіль стрілка не взялася І спотиньга в стегно вп'ялася (І. Котляревський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 187.... смотреть
присл., діал. 1) Нишком. 2) Несподівано.
присл. , діал. 1》 Нишком.2》 Несподівано.
Спо́тиньга, присл.
див. таємно