СПОНОЧІТИ

СПОНОЧІ́ТИ, і́є, док., безос.

Настати, проявити свої ознаки (про ніч).

На дворі вже зовсім споночіло (Б. Грінченко);

Ввечері, тільки споночіло, тихий стук пролунав біля дверей невисокої .. хати Кравчуків (В. Собко);

Вже воно [сонце] при заході, вже скоро воно й зовсім сховається, і споночіє надворі (О. Гончар);

Промайнуло два тижні, вже добре споночіло, аж Боже мій! – заходить в хату Гриць (Л. Костенко).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

СПОНСОР →← СПОНОЧІЛИЙ

Смотреть что такое СПОНОЧІТИ в других словарях:

СПОНОЧІТИ

СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́рк... смотреть