СПОЛУКА

СПОЛУ́КА, и, ж.

1. Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку.

Азот як один з основних елементів живлення входить до складу багатьох .. сполук, що утворюються в рослинах (з навч. літ.);

Термін “комплексні” означає “складні”. На відміну від звичайних сполук більшість комплексів побудована не безпосередньо з атомів, а з готових молекул, які можуть існувати і самостійно (з наук.-попул. літ.);

Тож як немає в речах безсмертно тривалого тіла, Досить найменшої сили, щоб кожну сполуку розбити (М. Зеров);

Найпоширеніша сполука водню в природі – його оксид, тобто H2O (з навч. літ.).

2. тільки мн., мат. Комбінаторні конфігурації елементів скінченої множини.

Сполуки у математиці.

3. Те саме, що поєдна́ння 1.

Земля .. складена з невеликої кількості хімічних елементів, їх різні сполуки утворюють всю різноманітність гірських порід і мінералів (з наук.-попул. літ.);

Між людьми, героями й богами Любу сполуку робив Амур: Смертники з героями й богами Танцювали знай любовний тур (П. Куліш).

(1) Ко́мплексна сполу́ка – складна хімічна речовина, що утворюється внаслідок сполучення окремих молекул.

В кожній комплексній сполуці можна виділити центральний атом металу й приєднані до нього молекули або іони (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Ациклі́чні сполу́ки, хім. – органічні сполуки з відкритими ланцюгами атомів вуглецю;

(3) Високомолекуля́рні сполу́ки – те саме, що поліме́ри.

Кремнієорганічні полімери – високомолекулярні сполуки, що містять атоми кремнію та вуглецю в складі елементарної ланки макромолекули (з наук. літ.);

(4) Гетероциклі́чні сполу́ки – органічні сполуки з циклічною будовою;

(5) Органі́чні сполу́ки – хімічні сполуки, які містять вуглець.

Вуглеводні, які є основою органічних сполук, можна синтезувати з вуглецю і водню (з наук.-попул. літ.);

(6) Хімі́чна сполу́ка – речовина, одержана в результаті хімічної взаємодії, або реакції двох чи кількох речовин.

Молекулам переважної більшості хімічних сполук за звичайних умов властива інертність (з наук.-попул. літ.);

Нейрорегуляторами стає велика кількість хімічних сполук, які належать до амінів і пепидів (з наук.-попул. літ.);

(7) Хлороргані́чні сполу́ки – Органічні сполуки, що містять хлор.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

СПОЛУМ'ЯНІТИ →← СПОЛОШНИЙ

Смотреть что такое СПОЛУКА в других словарях:

СПОЛУКА

-и, ж. 1) Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку. •• Амфотерна сполука — хі... смотреть

СПОЛУКА

-и, ж. 1》 Речовина, в якій атоми одного або різних елементів з'єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв'язку.Амфотерна сполука — хімічн... смотреть

СПОЛУКА

імен. жін. родусоединение сущ. ср. рода¤ органічна сполука -- органическое соединение

СПОЛУКА

[społuka]ж.związek хім.

СПОЛУКА

сполука ж, успех мудача

СПОЛУКА

хім.compound, combination; (chemical) composition

СПОЛУКА

【阴】 化 化合

СПОЛУКА

матем.; техн.; физ.; матем.; техн.; физ. соединение, физ. состав (соединение)

СПОЛУКА

(хемічна) складна речовина; (дія) поєднання, сполучення, злука.

СПОЛУКА

Сполу́ка, -ки; -лу́ки, -лу́к

СПОЛУКА

сполу́ка іменник жіночого роду

СПОЛУКА

Forbindelse

СПОЛУКА

Forbindelse

СПОЛУКА

-и ż związek chemiczny

СПОЛУКА

хим. соединение

СПОЛУКА

შენაერთი

СПОЛУКА ХІМІЧНА

СПОЛУКА ХІМІЧНА — індивідуальна речовина, в якій атоми одного (наприклад H2 і O2) або різних (H3PO4, C2H5OH) хімічних елементів сполучені між собою пев... смотреть

T: 143