СПИРТОМІ́Р, а, ч.
1. Прилад для вимірювання міцності спиртових розчинів.
2. розм. Людина, що торгує спиртними напоями.
Вчора одержували платню, й орський спиртомір маркітант Попов мав на цілу ніч роботи (В. Козаченко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, ч. 1) Прилад для визначення вмісту спирту в спиртових розчинах. 2) розм. Людина, що торгує спиртними напоями.
-а, ч. 1》 Прилад для визначення вмісту спирту в спиртових розчинах.2》 розм. Людина, що торгує спиртними напоями.
імен. чол. роду
Спиртомі́р, -ра, -мі́ри, -рів
Alcohol gauge, alcoholometer
спиртомі́р іменник чоловічого роду
техн. спиртомер
спиртомір, -а