СИМФОНІ́ЗМ, у, ч.
Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.
Четверта симфонія [Б. М. Лятошинського] – .. яскрава сторінка в українському симфонізмі (із журн.);
Трагедійна лінія його [П. І. Чайковського] симфонізму досягає своєї кульмінації в 6-й симфонії (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
1. Музично - естетична категорія, яка характеризує метод музичної композиції, що виходить з необхідності всебічного розкриття художнього задуму в процесі руху, розвитку, змінювання і конфліктів музичного образу та зумовлений мисленням, характером і драматургією віддзеркалення дійсності в музиці. Цей термін запропонував і запровадив Б.Асаф’єв. 2. Творчість в галузі симфонічної музики.... смотреть
-у, ч. 1) Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. 2) Багатостороннє розкриття художнього замислу музичного твору через послідовний рух, розвиток музи... смотреть
-у, ч. 1》 Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.2》 Багатостороннє розкриття художнього замислу музичного твору через послідовний рух, розвиток музи... смотреть
симфоні́зм[сиемфоун’ізм]-му, м. (на) -м'і
[symfonizm]ч.symfonizm
муз.symphonism
симфонізм; ч. симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.
симфоні́зм симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.
Симфоні́зм, -му, -мові
симфоні́зм іменник чоловічого роду
{сиемфоуні́зм} -му, м. (на) -мі.
муз. симфонизм
симфонізм, -у
імен. чол. роду, тільки одн.муз.симфонизм