СИЛІЦІЮВА́ННЯ, я, с.
Насичення поверхні металу кремнієм (силіцієм) для надання йому більшої стійкості проти корозії, зношування і т. ін.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-я, с. Насичення поверхні металу кремнієм (силіцієм) для надання йому більшої стійкості проти корозії, зношування тощо.
силіціюва́ння (від силіцій) насичення поверхневих шарів сталі кремнієм, щоб підвищити стійкість проти корозії, спрацювання тощо.
-я, с. Насичення поверхні металу кремнієм (силіцієм) для надання йому більшої стійкості проти корозії, зношування тощо.
силіціювання; с. (силіцій) насичення поверхневих шарів сталі кремнієм, щоб підвищити стійкість проти корозії, спрацювання тощо.
імен. сер. роду
силіціюва́ння іменник середнього роду