РОЗВІШАНИЙ

РОЗВІ́ШАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розві́шати.

В щілинах [скелі] зеленіли пучки трави, жовтих квіток, подекуди стриміли невеличкі зелені кущі глоду та шипшини, неначе канделябри, розвішані на стіні (І. Нечуй-Левицький);

Фронт, якого вдень уже було не чути, вночі ще глухо стугонів невиразним, наче підземним гулом. Щовечора на обрії спалахували далекі, ледве помітні “лампади”, розвішані літаками (О. Гончар);

// розві́шано, безос. пред.

На стінах розвішано одяг Андріїв і Валин (О. Копиленко).