РОДИЧІ́ВСТВО, а, с., розм.
Родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь.
У медичному штаті працювало двоє – Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами – не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький);
Та кому-кому, а Надії вже добре відомо, що Лебідь нудиться тим родичівством, що він зараз навіть противник Шафороста (Яків Баш).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, с., розм. Родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь.
імен. сер. роду
-а, с. , розм. Родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь.
родичі́вство іменник середнього роду розм.