РАДІОЦЕ́НТР, у, ч.
Пункт, обладнаний спеціальною апаратурою для радіозв'язку та радіомовлення.
Суфі покинув Карасу і в Ташкенті на радіоцентрі диктором працює (Іван Ле).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-у, ч. Пункт, обладнаний спеціальною апаратурою для радіозв'язку та радіомовлення.
радіоце́нтр (від радіо... і центр) установа, що об’єднує технічні засоби радіозв’язку й радіомовлення, а також допоміжні й господарські споруди, потрібні для їх експлуатації.... смотреть
радіоцентр; ч. (радіо... і центр) установа, що об'єднує технічні засоби радіозв'язку й радіомовлення, а також допоміжні й господарські споруди, потрібні для їх експлуатації.... смотреть
імен. чол. родурадиоцентр
-у, ч. Пункт, обладнаний спеціальною апаратурою для радіозв'язку та радіомовлення.
радіоце́нтр іменник чоловічого роду
Радіоосередок
техн. радиоцентр
радиоцентр