ПІЩАНИЙ

ПІЩА́НИЙ, а, е.

1. Який складається з піску.

Правий бік Дніпра, скутий скелями і вкритий одвічним лісом, неначе біг до нас назустріч, а лівий, .. як рута, зеленів, одмічаючись од блакитної річки піщаною полосою (О. Стороженко);

“Там, певно, добре купатися: вода чиста, дно піщане. Піду!” Христя спускається з гори (Панас Мирний);

Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми (П. Колесник).

2. Який містить у собі багато піску.

На піщаних ґрунтах Полісся в міжряддя кукурудзи можна підсівати кормовий люпин (з наук. літ.);

Пара конячин ледве тягли наш віз, що аж сичав по піщаній дорозі (Олесь Досвітній).

3. Який росте, живе на піску, в пісках.

Схили засівали сумішшю стоколоса безостого та еспарцету піщаного (з наук. літ.).