ПІ́Р'ЯЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до пі́р'я.
Ой, летіла горлиця через сад, .. Розпустила пір'ячко на ввесь сад (з народної пісні);
[Марина:] Взяла б пір'ячко скубти або вовну прясти (М. Кропивницький);
Почав [горобчик] .. пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати (Леся Українка);
* У порівн. Вона застудилася в шторм, що кидав чайку, мов пір'ячко (З. Тулуб).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»