ПІДХО́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підхопи́ти.
Хлопець .. кинувся до машини і, підхоплений товаришами, миттю опинився в кузові (О. Гончар);
Діти, підхоплені за шиї, волочилися по підлозі, не можучи й крикнути на свій порятунок... (Ю. Смолич);
Минають дні, що років варті. Слова, підхоплені на парті, йому припали до душі (Т. Масенко);
Смолюк залюбки вживав десь підхоплені, малозрозумілі для мене примовки (І. Муратов);
Підхоплена хвилями, шлюпка вилетіла в море (М. Трублаїні);
// підхо́плено, безос. пред.
Після тієї ночі, коли вона із своїми снайперами вперше вийшла на нічні полювання, її почин було підхоплено по всьому фронту (В. Кучер).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підхопити. || підхоплено, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до підхопити.|| підхоплено, безос. присудк. сл.
ад'єктивподхваченный
підхо́плений дієприкметник
техн. подхваченный