ПІДХОПЛЕНИЙ

ПІДХО́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підхопи́ти.

Хлопець .. кинувся до машини і, підхоплений товаришами, миттю опинився в кузові (О. Гончар);

Діти, підхоплені за шиї, волочилися по підлозі, не можучи й крикнути на свій порятунок... (Ю. Смолич);

Минають дні, що років варті. Слова, підхоплені на парті, йому припали до душі (Т. Масенко);

Смолюк залюбки вживав десь підхоплені, малозрозумілі для мене примовки (І. Муратов);

Підхоплена хвилями, шлюпка вилетіла в море (М. Трублаїні);

// підхо́плено, безос. пред.

Після тієї ночі, коли вона із своїми снайперами вперше вийшла на нічні полювання, її почин було підхоплено по всьому фронту (В. Кучер).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ПІДХОПЛЕННЯ →← ПІДХОПИТИСЯ

Смотреть что такое ПІДХОПЛЕНИЙ в других словарях:

ПІДХОПЛЕНИЙ

-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підхопити. || підхоплено, безос. присудк. сл.

ПІДХОПЛЕНИЙ

-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до підхопити.|| підхоплено, безос. присудк. сл.

ПІДХОПЛЕНИЙ

ад'єктивподхваченный

ПІДХОПЛЕНИЙ

підхо́плений дієприкметник

ПІДХОПЛЕНИЙ

техн. подхваченный

T: 287