БІЦИ́КЛ, а, ч.
1. Старий тип велосипеда без поперечини з великим переднім і малим заднім колесами.
На вулиці задзвонив біцикл (із журн.).
2. розм. Велосипед.
Навіщо вигадувати біцикл? (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
Старовинний тип велосипеда без поперечини з дуже вел. переднім і малим заднім колесом.
Біци́кл:Бі́цикл:— велосипед [2;23;51;XI]
біци́кл (біци́кль, бици́кєль) 1. велосипед (ст)||двоколесо, ровер2. мотоцикл; мопед (ст)
старовинний тип велосипеда без поперечини з дуже вел. переднім і малим заднім колесом.
біци́кл іменник чоловічого роду рідко