ПРОЗО́ВИЙ, а, е.
1. Те саме, що прозаї́чний 1.
Ти любиш тихе сільське життя, .. І там в прозовій тонеш ти творчості (М. Зеров);
Негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої два прозові твори, змусила мене замислитись над подальшими шляхами моєї творчості, зокрема над тематикою (О. Донченко);
У словах, тісно зв'язаних граматичною залежністю, закон урівноваження повинен додержуватися особливо старанно. Ніщо не може цьому перешкоджати в прозовій мові (В. Самійленко).
2. перен., рідко. Те саме, що прозаї́чний 2.
Явища життя навіть у щоденній прозовій суті він [М. Рильський] уміє розкривати глибоко поетично (А. Малишко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ПРОЗОВИЙ – ПРОЗАЇЧНИЙПрозовий. Написаний прозою: прозовий твір, прозова творчість, прозова мова.Прозаїчний. 1. Те саме, що прозовий: прозаїчний твір, п... смотреть
-а, -е. 1) Те саме, що прозаїчний 1). 2) перен., рідко. Те саме, що прозаїчний 2).
[prozowyj]прикм.prozatorski liter.
прозо́вий[прозовией]м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
-а, -е.1》 Те саме, що прозаїчний 1).2》 перен. , рідко. Те саме, що прозаїчний 2).
ад'єктивпрозаический
прозаический прозова мова — прозаический язык, прозаическая речь, язык прозы
{прозо́вией} м. (на) -вому/-вім, мн. -ві.
прозо́вий прикметник