ПРОБІ́ЛЬНИК, а, ч.
Робітник, фахівець з пробілювання.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. Робітник, фахівець із пробілювання.
-а, ч. Робітник, фахівець із пробілювання.
пробі́льник іменник чоловічого роду, істота
пробільник, -а