БІЗНЕСМЕ́Н, а, ч.
Людина, яка займається комерційною діяльністю, бізнесом; підприємець.
Західні бізнесмени готові застосовувати нові технології, щоб прискорити впровадження результатів винахідницької діяльності у промисловість (із журн.);
Найбільш напруженою визнається праця бізнесменів, менеджерів, які виконують функцію управління (з газ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ПІДПРИЄ́МЕЦЬ (організатор вигідних справ, прибуткових операцій), БІЗНЕСМЕ́Н, ДІЛО́К зневажл., ДІЛЯ́ГА зневажл. (той, хто, спритно ведучи такі справи, в... смотреть
бізнесме́н[б'ізнеисмен]-на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў
рос. бизнесмен (від англ. businessman, букв. — ділова людина) — ділок, підприємець, антрепренер, комерсант, який займається бізнесом, власною справою задля одержання прибутку. Див. також Підприємець.... смотреть
-а, ч. Великий ділок, комерсант, підприємець; людина, яка робить вигідну справу (бізнес).
імен. чол. роду, жив.бизнесмен
[biznesmen]ч.biznesmen
бізнесмен; ч. (англ.) підприємець, комерсант, що працює у певній сфері економічної діяльності з метою прибутку чи іншого зиску.
(англ. businessman) 1. особа, яка займається бізнесом. 2. власник капіталу, що перебуває в обігу і дає прибуток.
-а, ч. Великий ділок, комерсант, підприємець; людина, яка робить вигідну справу (бізнес).
/СУМ І,179/ «підприємець» - businessman < англ. business «бізнес» і англ. man «людина».
бізнесме́н (англ. businessman) ділок, комерсант, капіталіст.
lat. businessmenбизнесмен, деловой человек
{бізнеисме́н} -на, м. (на) -нові/-ні, мн. -ние, -ніў.
син. бізнесовець, бізнесюк, бізнюк, спекуль.
бізнесме́н іменник чоловічого роду, істота
ім businessman; (підприємець) entrepreneur
Forretningsmann
Forretningsmand
Businessman
Affärsman
Бизнесмен, деловой человек
бізнесмен, -а
ბიზნესმენი
бизнесмен