ПРИЧИТАННЯ

ПРИЧИТА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. причита́ти і слова, які вимовляють, причитаючи.

– Після аспірантури ти приступив до глибокої наукової розвідки, .. ти відкопав дорогий скарб – колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками (І. Волошин);

Хлопчик уже не слухав діда і читав коневі всякі причитання: – Ах, ти блудяга! шибеник! Хіба тобі не добре б було у мене? (Панас Мирний).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ПРИЧИТАТИ →← ПРИЧИНЯТИСЯ

Смотреть что такое ПРИЧИТАННЯ в других словарях:

ПРИЧИТАННЯ

ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ р... смотреть

ПРИЧИТАННЯ

-я, с., розм. Дія за знач. причитати і слова, що їх вимовляють, причитаючи.

ПРИЧИТАННЯ

вид фольклору слов’янських народів. П. виконуються у зв’язку з наступною розлукою - під час весілля, проводів до війська, хвороби, але переважно під час похоронного та поминального обряду.... смотреть

ПРИЧИТАННЯ

-я, с. , розм. Дія за знач. причитати і слова, що їх вимовляють, причитаючи.

ПРИЧИТАННЯ

Голосіння, лемент, плач

ПРИЧИТАННЯ

причита́ння іменник середнього роду

T: 190